Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Замікула М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Замікула М. О. Країни Балтії на початку 1990-х років: передумови євроатлантичної інтеграції [Електронний ресурс] / М. О. Замікула // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Сер. : Історія. - 2010. - Т. 129, Вип. 116. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdui_2010_129_116_19 | ||
| 2. |
Замікула М. О. Висвітлення позиції Швеції щодо ролі НАТО в Балтійському регіоні у мемуарах шведського дипломата Генріка Лільєгрена [Електронний ресурс] / М. О. Замікула, В. Є. Овчаренко // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Сер. : Історія. - 2012. - Т. 198, Вип. 186. - С. 82-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdui_2012_198_186_17 | ||
| 3. | 
Замікула М. О. Арктичний регіон у безпековому плануванні північноєвропейських країн (на прикладі Данії) [Електронний ресурс] / М. О. Замікула // Стратегічна панорама. - 2016. - № 2. - С. 38-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Stpa_2016_2_7 | ||
| 4. | 
Замікула М. О. Політика безпеки та оборони Турецької Республіки та її вплив на безпекову ситуацію на Близькосхідно-Чорноморському просторі [Електронний ресурс] / М. О. Замікула // Стратегічні пріоритети. - 2017. - № 4. - С. 169-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spa_2017_4_21 Проаналізовано політику безпеки та оборони Турецької Республіки на сучасному етапі розвитку системи міжнародних відносин. Розглянуто основні виклики та загрози, що негативно впливають на перспективи стабільного розвитку Туреччини (курдський сепаратизм, радикальні ісламістські угруповання, громадянські конфлікти в Сирії та Іраку, протистояння регіональних центрів сили). Визначено завдання турецької безпекової політики, описано механізми їх реалізації. Досліджено тенденції розвитку безпекового сектору Туреччини (характер відносин з основними союзниками та партнерами і вплив на нього внутрішньополітичних трансформацій). Окремо схарактеризовано його військовий компонент у межах аналізу наявного стану збройних сил та окреслення перспективних проектів їх модернізації. Підкреслено, що основною точкою докладання безпекових зусиль для Туреччини сьогодні є Близький Схід, тоді як інші регіони мають другорядне значення. Такий стан справ є не дуже задовільним для забезпечення національних інтересів України. Втім, наша держава має перспективи активізувати партнерство з Туреччиною в межах співробітництва оборонно-промислових комплексів. | ||
| 5. |
Замікула М. О. Зовнішня та безпекова політика Саудівської Аравії в умовах актуальної дестабілізації Близькосхідного простору [Електронний ресурс] / М. О. Замікула // Стратегічна панорама. - 2018. - № 1. - С. 40-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Stpa_2018_1_6 | ||
| 6. |
Замікула М. О. Криза навколо ядерної угоди з Іраном: інтереси та позиція ключових акторів [Електронний ресурс] / М. О. Замікула // Стратегічні пріоритети. - 2019. - № 3-4. - С. 38-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spa_2019_3-4_7 Проаналізовано актуальний стан міжнародної кризи, спричиненої посиленням конфронтації в американо-іранських відносинах внаслідок односторонньої відмови адміністрації президента Дональда Трампа від виконання умов ядерної угоди 2015 р. Мета роботи - характеристика політики ключових акторів, залучених до дипломатичного конфлікту, на основі визначення їхніх інтересів та позицій. Підкреслюється, що дії Сполучених Штатів були спричинені активною агресивною ревізіоністською політикою Тегерана, яка загрожує інтересам Вашингтона на Близькому Сході та безпеці його провідних союзників. Відзначено, що питання здобуття Іраном ядерного потенціалу є лише однією із серії загроз, які турбують американське керівництво. Відтак це спричинило застосування політики "максимального тиску" проти іранської влади (у т. ч. - через відновлення санкцій та проекцію військової сили в регіоні). Таким чином Білий дім намагається змусити Тегеран до кооперації та відступу із завойованих в останні роки позицій (фактично - згорнути регіональну експансію, яка реалізовується в Іраку, Сирії та Ємені через різноманітні проксі-сили). Проте успішність такого підходу сумнівна. Попри беззаперечну залежність іранської економіки від енергетичного сектору та негативний вплив американських санкцій на показники розвитку іран усе ще чинить опір Вашингтону. При цьому реалізовує двоїсту політику: з одного боку, продовжує агресивні дії в стратегічно важливому для світової торгівлі регіоні Перської затоки, а з іншого - демонструє партнерам по ядерній угоді готовність виконувати її умови у випадку, якщо Сполучені Штати відмовляться від дій, які Тегеран вважає "економічним тероризмом". У першу чергу така дипломатична позиція зорієнтована на держави Західної Європи - Велику Британію, Францію та Німеччину, які активно виступають за збереження укладених домовленостей. Але їм бракує реальних інструментів, здатних нівелювати для ірану негативні наслідки американських санкцій, та політичної готовності виступити проти позиції США. У результаті майбутнє ядерної угоди залишається примарним, а перспективи до подальшого загострення кризи - вельми реальними. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |